А потім скаже хтось:
-Лив відчай сивий дощ...
І рвались-плакали на краплі люди-струни...
Ви не ховайтесь від очей людських, іуди!
Метал... Розряд! Наскрізь - електрошок!
То під напругою межа між "Є" й "Нема"...
Хто вихід дав відступниці Пандорі?
-Хто ви, злочинці?! Глуздом чи не хворі?!...
Здригнулась б совість...
Ба!... Її ж - НЕМА!
-Чи може... Є?..........................................
.........................
Ото накоїть лиха!
Розідре навпіл світ на "після" й "до"...
-Ви чуєте?! А горя ж не було б!!!
Якщо б не совість,- приспана, безлика...
20.06.2018р.
Через недбальство відповіних служб, через крадіїв, що тупо крадуть метал,- продовжують гинути діти. Отак дрогобицька сім"я втратила 10-річного сина, якого вразив струм потужністю 380 вольт, бо "дехто" перерізав металеву трубу, через яку проходив небезпечний кабель, а "хтось" не відреагував на сигнал про страшну загрозу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796483
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 21.06.2018
автор: Іванюк Ірина