Йди по своїй землі!
Поглядай: Божі руки і плечі!..
Плюнькаються королі,
Президенти бігатимуть малечою:
Ти – лише цар,
Ніколи ті не ідуть статечно,
Ти лиш ідеш спокійно й сердечно,
Бо ти для них зрощуєш хліб...
Сядьмо півколом, як –
хмарки, мов діти малі,
Як греки в амфітеатрі – єдиноротом!
Перш ніж із’їсти видуманую марноту,
Ви з’їли Служіння! молитви! розум! –
Святий божий хліб...
Встань, серце Отче, і йди по своїй
землі!! Хлібороб –
кров’ю вдобрює, і все – своїм болем,
Дасть Бог! народ лиш один –
одказавсь від гордині...
Кого продаєте в раби, хутром усередині?..
Він сам – поле! Він поле!
Народ мій – теж хліб! Причастивсь:
Син – Хліб...
Ти лише цар,
Споглядай Божу поміч і плечі:
Ти у Бозі – центральний, сердечний!
Ти вирощуєш хліб...
Йди статечно по святій Шевченковій
землі!!
Бог! – не в злі...
18.09.2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796504
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.06.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович