Ростеш і квітнеш серед різних буйних трав,
Ти, квітка, чиста, світла й безтурботна,
Серед своїх сестер, краси яких ніхто не знав.
Твоя краса, водночас і тендітна і скорботна.
До себе вабиш та притягуєш комах,
Солодкий аромат, від тебе лине по окрузі.
Зігнувши пелюстки, неначе дивний птах,
До тебе серцем линуть і чужі і друзі.
Для всіх у тебе є твоя, жива любов,
Милуються тобою всі, та навіть небо.
Дощами омива твою красу, дає вологу знов,
А сонцем сушить твої сльози коли треба.
Живи, радій, людино від життя.
Даруй любов усім неначе щира квітка,
Кохай і помиляйся наче ти мале дитя.
Не втримає душі такої, жодна клітка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796515
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2018
автор: Святозара