В мізки дитини невідформатовані,
Чоботом вбити стараються правила.
Щоб нетактовні питяння не ставила.
В рамки загнати що вже заготовані.
Були щоб скепсисом всі інфіковані,
Але повірили в бога й диявола.
Голови наші наситять науками,
Учителиці з світоглядом дауна.
Кажуть що ти паталаха і фауна,
У товаристві дубів із бамбуками.
Щоб і не мріяв про яхту із суками,
Й слухав директора аж до респауну.
Щоб заробить на якесь трахомудіє,
І не вважатись мудилами грішними,
А креативними й мегауспішними,
Ми забуваєм про стиль і прелюдію.
Щоб запросили нарешті на студію,
Де інтер"єр із диванами пишними.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796651
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2018
автор: Невідомий солдат