[i]На світлу пам'ять Миколи Івановича Гриня[/i]
[youtube]https://youtu.be/BvdpH9NgTPs[/youtube]
[i][b]Вазони засихають на вікні…
Нема кому тепер їх поливати –
Пішов дідуньо за межу... Із снів,
Мабуть, заходить до своєї хати…
А ще було у планах – Боже мій!
І те зробити, й там добудувати –
Господар; бджіл придбав недавно рій,
Щоб пасіку розвести біля хати –
Медами частував би ще людей,
Радів би зорям, і життю, й світанкам,
Нам зичив щастя! «Як ви там? Егей!
Щось мудре підкажіть ще нам, нащадкам!»
Пішов… Лиш спогад-сум… у серці – щем:
Пішов!.. і нас не вийде зустрічати! –
А очі ще шукають той Едем,
Де мудрість й доброта – земні і златі…[/b][/i]
Фото автора
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796667
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.06.2018
автор: Фея Світла