Там угорі - синь,
темна блакить небес.
Літо благаю, скинь,
жменю добірних чудес...
Там у травах є скарб –
Радість очей – смарагдова.
Літо прийшло й не квап,
І над землею – райдуга.
Стрілись... в зіницях живу,
Скільки б нам снів лишилося...
Літо... Не питай: «наяву»?!
А шепочи: «й не снилося»...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796684
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2018
автор: Яна Бім