Писав вірші і закопав,
Папір зігнив, а дар пропав...
Десь закиданий в нутрощай внутрішніх,
І причинами приспаний-здурений,
Той талант, який ще при народженні,
Був так щедро мені наділений.
Але хочеться перепроситися,
Відновити і знову повірити,
Що ще зможе він пригодитися,
Той талант, що не зміг я втілити.
Та закиданий в нутрощах внутрішніх,
Нижче пояса десь віджартується,
Той хто в юності був окрилений
На сьогодні лиш матом римується.
Як звеліти словам - стати римами,
Щоб линули вони наче музика,
Ти прости мені, даре мій стриманий,
Та примножити тебе мушу я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796798
Рубрика: Присвячення
дата надходження 23.06.2018
автор: Штефан