Лечу думками через всі кордони
І знаю, що ніщо вже їх не спинить.
І знаю, що ніхто не заборонить –
Вони до мами наче птахи линуть.
Ти чуєш, мамо, спів пташиний,
О, то не пташечка, то – я.
Як ключ додому верне журавлиний,
Вернись до мене, мамочко моя.
Я підросла, ти, мабуть, не впізнаєш.
Хіба можливо мамі не впізнати?
Що відчуваю? Може ти не знаєш?
Та ні, про це лиш мама може знати!
О, люба мамо, сняться твої очі
І руки, що дають мені тепло…
О, довгі ви, недоспанії ночі –
Крім мами, що приснитьсь ще могло?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796804
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2018
автор: Галина Яцків