Ой сідало ясне сонце. . .


Ой  сідало  ясне  сонце,  сіло  біля  млину,
закохався  козаченько  в  молоду  дівчину.
Купалося  їх  кохання  в  вечорових  росах,
розквітали  білі  квіти  у  дівчини  в  косах...

Пахли  трави  під  ногами,  аж  душа  співала,
як  дівчина  козаченька,  коханим  назвала.
Цілувала  -  милувала  його  ясні  очі,
обійняло  їх  кохання.  тай  літньої  ночі...

Задрімали  ясні  зорі  у  дівочих  косах,
вмивалося  їх  кохання  у  ранкових  росах.
Закохався  козаченько  в  молоду  дівчину...
Ой  сідало  ясне  сонце,  сіло  біля  млину.

Автор  Лариса  Мандзюк.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2018
автор: -