Ти не питай, що у душі,
Не задавай складних питань.
Минуле змиють хай дощі,
Прошу, ти більш мене не рань…
Твоє ім’я я в сейф сховав,
Ключ бережу від злих очей.
Бо марні всі мої слова,
Досить недоспаних ночей…
А далі, що? – Розмов нема…
Усе покрив густий туман.
Мій рай тепер – моя тюрма,
А на душі лише зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2018
автор: Віталій Назарук