ДВА ІВАНИ

Огортає  літо  нас  усіх  теплом,
Землю  і  травину,
Птаха  над  селом.
Все  теплу  радіє,
Бо  кругом  воно
Та  час  швидкоплинний
Було  тай  пройшло  ...

Минеться  і  літо,
Прийдуть  холоди
Будемо  спішити
Ми  усі  туди
Де  тепло  та  спокій,
Де  тріск  дров  в  печі
На  столі  духмяні
Хліби-калачі...

Переводяться  майстри,
Що  тепло  дарують
З  цегли,  кахлю  оберіг,
Пічку  вам  змурують.
Два  Івани,  два  майстри
Тихо  і  надійно
Ряд  за  рядом.  чаклуючи,
Піч  кладуть  спокійно.
Рівно  все  під  "васерваґу"
На  п"ять  каналІв
Щоб  не  марно,  з  віддачею,
Вогонь  там  горів.
Щоб  в  печі  пеклись  хліби
"На  дні",  як  колись,
Споконвічні  традиції
Не  перевелись.

Раді  люди  тим  майстрам
За  тепло  в  свій  дім
І  щаслива  усмішка
Вкриє  лиця  всім
Хто  притулиться  до  грубки
(на  дворі  ж  сльотА)
Не  зігнати  з  пЕчі
Тоді  і  кота.

Поки  є  такі  ІвАни,
То  будем  з  теплом
Й  з  коминІв  ітиме  вгору
Димок  над  селом.

25.06.2018  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797013
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 25.06.2018
автор: Олекса Терен