Я ВІДПУСКАЮ ТЕБЕ МОЯ ПТАШКО
Я відпускаю, тебе моя пташко,,
лети лети, собі в заможні світи...
візьми, собі калину, як буде важко...
на чужій землі ,біля хати посади.
Зранку, поливай водою з джерела,
хай пагінець проростає в коріння...
бережи ,від вітрів ,щоб цвітом зацвіла-
до віть, злетілись солов'ї до цвітіння.
Рости ,рости , рясно мій кущ калини...
і бальзам медитує рани твої,
нагадає про садок на Україні
на квітучому березі зеленгаї.
Червона калина усміхнеться тобі,
приголубить , зітре сльози з твоїх очей...
сонцем засяє, як за вікном дощі,
ясна зіронька у безсонних ночей.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2018
автор: Чайківчанка