Жінок розумних не буває.
Можуть скидатись. В якусь мить
Сонце не так як треба сяє
Й життя все шкереберть летить.
Летить усе: надії, плани,
Кохання, рушаться зв’язки.
Вона на все це зверхньо гляне,
Неначе в неї є віки
В запасі. Втрати рахувати?
Навіщо? Де в тому резон?
А як перейде в фазу «мати»,-
Не баба, - мудрості канон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797135
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.06.2018
автор: Пісаренчиха