Чи завжди щаслива? Звичайно, що ні..
Так іноді злюся на себе,
І стани психічні бувають складні,
Та часом примушено знаю, так треба
Я ж просто людина.. Емоції, дії,
Обставини, рішення, зміни..
Так, часом тобою керують події,
Трапляються іноді міни
Чи завжди я сильна? Звичайно, що ні..
І досі шукаю свій вихід..
Я ось прибирусь у своєму човні,
І мій океан стане тихим
Теж іноді плачу, дивлюся у небо,
І маю питання: "Навіщо?",
А потім, мабуть, прислухаюсь до себе,
Бо тільки у серці правда найвища
Я прагну спокою, гармонії думки,
І вміння дрібницям радіти,
Побачити правду крізь власні лаштунки,
Природність свою зрозуміти
Життя кольорове.. І я це приймаю,
Ці смуги формують мій досвід,
Тому я від труднощів більш не тікаю,
Я просто формуюся досі..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797164
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.06.2018
автор: ДрожеННікова