Якщо відвідаєш маленький ярмарок на півночі далекої країни,
Де холодні вітри безупинно штормують кордон,
Про мене нагадай одній вродливій дівчині, з очима карими сумними
Та яку я ласкаво в той час називав мон амор.
Якщо пройдеш крізь крижані пустелі, льодовиті скелі, зимню хуртовину
Крізь замерзлі річки, що сумують за літнім теплом
Будь ласка, подивись, чи тепло їй в пальті, яке від вітру вберігає спину,
Та чи носить вона свій бордовий берет із пером .
Поглянь чи досі в неї кучері ще в'ються темні, наче море уночі
Чи так само спадають їй ніжно, тендітно на плечі,
Скажи, чи досі в неї кучері ще в'ються темні, пишні, не мовчи,
Я її пам'ятаю такою в часи холоднечі,
Не знаю лиш, чи пам'ятає ще вона мандрівника, що в подорожах вічно
Може, в пам'яті леді я наче затоптані квіти,
Забуті, замерзлі, пригріті лише хуртовиною, снігом, холодним північним,
Та думками я там, де в кордон ударяється вітер.
Якщо відвідаєш маленький ярмарок на півночі далекої країни,
Де холодні вітри безупинно штормують кордон,
Про мене нагадай одній вродливій дівчині, з очима карими сумними
Та яку я ласкаво в той час називав мон амор.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797175
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2018
автор: Ноунейм