* * *
Слова, слова, слова, слова –
як голуби увись злітають...
Ці сторінки життя гортаю:
картини, чи мережива́?
В тих гобеленах днів малюнки –
подій там, усмішок і сліз;
громи і сонячні стосунки,
а переїздів і валіз...
О Боже праведний, даруй
міленьке в днях, в молитві суще.
Тож де ховаєтесь, ведучі?
Самі снуєм земную гру...
О, ці слова, цей Божий скарб –
розпорядитись як дослівно
та праведно, а не наївно,
щоб витравився з тебе раб?
27.06.2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797246
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.06.2018
автор: Променистий менестрель