Основи поетики. Енжамбеман.

Енжамбеман,  або  Перенесення  (фр.  enjambement)  —  віршовий  прийом,  який  полягає  у  перенесенні  фрази  або  частини  слова  з  попереднього  рядка  у  наступний,  зумовлений  неспівпаданням  ритмічної  паузи  зі  смисловою.  Водночас  рядок  втрачає  свою  інтонаційну  викінченість.
Якщо  П.  небагато,  вони  служать  засобом  інтонаційного  виділення  відсіченої  віршоподілом  фрази.  Якщо  П.  багаточисельні,  вони  створюють  прозову  інтонацію,  що  майже  заглушає  віршований  ритм  (особливо  в  драматичному  вірші).  Уникнення  П.  було  властиве  класицизму,  культивування  їх  —  романтизму  і  деяким  поетичним  школам  ХХ  ст.

Розрізняють  три  різновиди  Енжамбемана.  
Найпоширеніший  —  rejet  —  фраза,  що  заповнює  попередній  рядок,  а  завершується  на  початку  наступного.  Досить  часто  спостерігається  у  віршах  Т.  Шевченка:
Не  смійтеся,  чужі  люде!
Церков-домовина
Розвалиться…із-під  неї
Встане  Україна.
Вживається  також  coutre-rejet  —  фраза,  розпочата  в  кінці  першого  рядка,  що  цілковито  заповнює  наступний  рядок:
Люби  мене  майбутню!
А  яку  —
Цього,  напевно,  я  й  сама  не  знаю
(Любов  Горбенко).
Трапляється  і  double-rejet  —  фраза,  яка  починається  в  кінці  першого  рядка  і  завершується  на  початку  наступного,  посилюючи  експресію  поетичного  мовлення:
Вертаюсь  по  Кузнечній.  Сонце
ще  тільки-тільки.  Так:  мов  тінь
квачем
(П.  Тичина).
П.  Тичина  вдавався  й  до  рідкісного  в  українській  версифікації  складового  П.,  віднадходячи  нові  семантичні  нюанси:
Великодній  дощ
тротуаром  шов
ковая  зелена
ярилась  з-під  землі.
Відомий  російський  поет  А.С.  Пушкін  застосував  П.  у  вірші  «На  холмах  Грузии  лежит  ночная  мгла…»:
На  холмах  Грузии  лежит  ночная  мгла;
Шумит  Арагва  предо  мною.
Мне  грустно  и  легко;  печаль  моя  светла;
Печаль  моя  полна  тобою,
Тобой,  одной  тобой…  Унынья  моего
Ничто  не  мучит,  не  тревожит,
И  сердце  вновь  горит  и  любит  —  оттого,
Что  не  любить  оно  не  может.

Знаходимо  П.  й  у  творчості  М.  Цвєтаєвої  «Тоска  по  родине!  Давно…»:  
Мне  всё  равно,  каких  среди
Лиц  —  ощетиниваться  пленным
Львом,  из  какой  людской  среды
Быть  вытесненной  —  непременно…
та  Ф.Тютчева  «Фонтан»:
Лучом  поднявшись  к  небу,  он
Коснулся  высоты  заветной.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797255
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2018
автор: Теоретик