Вже навіть плакати не можу,
Роки душевність поз’їдали,
Тіло надарма зношую,
Самі у себе щастя вкрали.
Барви літні посіріли,
Виснажив непохитністю,
Твої емоції накрили,
З моїх меж, мене витіснив.
Стіна дощу змиває день
Не змити твої нерви
Важким лягли тягарем,
Стан – неначе вмерла…
Ти не королева …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797314
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.06.2018
автор: owl silence