Згорає серце в смертній тузі,
І очі плачуть від нудьги.
Так важко в світі жить без Музи,
Без романтичної струни.
Не написать і не зіграти,
Ні серенади, ні вірша,
Очей коханих не згадати,
З'їдає пам'ять тишина.
У тиші думи розповзлися
По темних закутках душі,
Й солодкі мрії подалися
В короткі, невеселі сни.
У снах сумних і чорно-білих,
У сірій темряві душі,
За щастя піднімаю келих
І за кохання на землі!
Як просто, легко в снах кохати,
Як солодко у сні любить,
Немов коханій дарувати
Свого життя найкращу мить.
Тоді до серця прилітає
Щаслива Муза і в ту ж мить,
Неначе серце оживає
І серцю хочеться любить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79743
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.06.2008
автор: Т. Шеремета