Закохалася! Нарешті! Закохалася…
І відверто, вже на те не сподівалася,
І про те в душі і серці не чекалося,
Не жадалося, а тільки десь ховалося…
Закохалася! У себе закохалася!
І до цього часу різною вважалася,
Від вимог чужих десь навпіл розривалася,
Що життя як не моє все дивувалася…
Закохалася! У світ свій закохалася!
І красою, що в мені замилувалася.
Говорити про бажання не стидалася
Бо одна я лише в себе – з’ясувалося…
Закохалася! У простір закохалася!
У життя своє зненацька увірвалася
І душа з красою тіла поєдналася.
Лише шлях новий пройти залишалося…
Закохалася! У справжність закохалася!
З болем, горем і бідою попрощалася,
Щоб найкраще у житті будувалося
І на повну міць усе відчувалося!
Закохалася! У себе закохалася!
У свій простір і свій шлях закохалася!
У свій світ, своє життя закохалася!
Бо сама собі життям призначалася!...
автор Вікторія Скуратовська-Кравченко ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797465
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.06.2018
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко