Збираю малину: червону і жовту,
Прив’ ялу і свіжу, а сонце пече…
Здається, повітря просякнуте медом,
який в моїх венах трунком тече.
Духмяна малина – солодкий цілунок,
Поезії доторк і згусток тепла.
Червневий цей день я сприйму як дарунок.
Чи краще його я прожити б змогла?
Розніжене небо безгрішне і чисте.
Комахи і птаство, буяння життя.
І руки в малині, і губи в малині,
І серце заповнене щастям буття.
Гніздечко пташине між ягід червоних
Вмостилося зручно – «палац у саду»!
Та я не застала пташат говірливих,
Вже вилетів рід, на життя чи біду…
Зсипаю малину – компот смачний буде,
І тішусь плодами неначе дитя,
А степ мене травами ніжно голубить
І сенс набирає привілля життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2018
автор: Лариса Чорноус