Згадай мене на перехресті снів,
Коли жага приходить в масці музи,
І місяць плине в срібному човні
До храму одкровення і спокуси.
Зіграй моєю долею на біс.
Моя любов розбилася на вірші,
І словом кровоточить ніжний біль.
А почуття мовчать усе гучніше.
Над нами пристрасть, як Дамоклів меч.
Моє перо заточене печаллю.
На обрії душі забудь мене,
Та не згуби поезії скрижалі.
Хай грози літер гасять грішний шал.
І хоч жага ще тліє між рядками,
У вирій віршів полетить душа,
І мрій-ілюзій вимолиться карма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2018
автор: Лілія Ніколаєнко