Не тікай від дощу.
Повернися відкрито обличчям.
Може, сумно від того,
що знаєш прогноз?
Не марнуйся чеканням,
що знову до себе покличе.
Не буває, щоб червень
відходив без гроз.
Не губися у місті,
що лине щоденним потоком,
де бруківка сріблиться, неначе луска...
То без нього хитається світ
і земля з кожним кроком
вислизає з-під ніг,
мов рибина прудка.
Заколисую дощ,
але він гомонить без зупину.
Може літо дало
безлімітний тариф?
Щоби кожен світанок,
який я без Тебе зустріну
був умитий для сонця.
Годинник старий
уповільнює хід.
У кімнаті вільготно від крапель.
Розповзаються стрілки,
неначе вужі...
Якщо Він в Твоє серце
яскравим промінням потрапив -
бережи його!
Понад усе бережи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2018
автор: Окрилена