Сріблястими серпанками
Сиплеться на скроні
Твоє мовчання.
І не тане.
Білими зорями розцвітають
Мої спогади про тебе.
І не згасають.
До берега очей
Навічно прибилась зажура.
І стали вони
Кольором сині-
Одвічний печалі символ.
Підбитими крилами
Білого лебедя
Падають руки.
Тобі берегли вони
Тепло і ласку.
Крижаніє серце
Замерзлою квіткою.
А росла в ньому
Чарівнв кришталева
Казка-лілея для тебе.
Сиплеться і сиплеться
Холодом у душу
Твоє мовчання...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797695
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2018
автор: Олександра Данилевська