Вона була для мене як примара.
Ілюзія. Їй місце лиш в моєму сні.
Її любов - немов прокляття, кара.
Не місце Відьмі у реальному житті.
В Її очах танцюють демонята,
Вогні палають, іскри - спопелять.
І ця жорстокість ніжністю пройнята.
Не раз втікав, вертаюсь знов назад.
Вуста у Неї кисло-солодкаві
І грішне тіло ароматами п'янить.
Слова, що ллються з вуст, ласкаві.
Вона - це насолоди вічна мить!
Вона - tabu, Вона - це заборона.
Вона - нестерпний біль, душевні рани.
Вона - frullato саксофона.
Вона позбавила мене навік нірвани! ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2018
автор: Lost Angel