Зазирнемо у село:
Кругле печиво росло
В діда, баби на віконці,
Боки смажило на сонці.
Їх улюблений синок,
Називався - Колобок.
Все не так було катюзі.
Не те масло у джакузі,
Мала жирність у сметани,
Приндився мов круасани!
Мова не зручна для рота,
Пошкварчать йому охота.
Гримав гучно, без прикрас:
Я ж годую усіх вас!
Так куйовдився, кричав,
Що аж з підвіконня впав.
Покотився без зупинки,
Не шкодуючи скоринки...
По дорозі стрівся кролик:
Звідкіля такий смаколик?
З батьківської втік я хати,
Колобком Величним звати!
Там знущань було чимало,
Боки вимастили в сало!
Кріль сказав: Онде табличка,
Ресторан "Руда лисичка"!
Залишайся друже з нами,
Будеш паном над панами!
Вовк там, лис, ведмідь - брати
Будеш рідним нам і ти!
І пихата наша здоба,
На заклання, мов худоба
Котиться до ресторану.
Там йому немов султану
Настелили пампушок,
Ще й з родзинками мішок.
З цукром мак, солодкі вишні.
Ну й гостини в мене пишні!
Тут залишусь проживати,
Пестить стануть, цілувати!
Став фатальним поцілунок -
Колобок потрапив в шлунок...
Не шанує хто домівоньку
Лихо кличе на голівоньку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797755
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 01.07.2018
автор: Ірин Ка