Ніким не мовлені слова - вмирають!
І відлітають прямо в Рай.
Вони щасливі. Їхня доля осяває,
Лиш їм відомі істини, заховані в думках.
Вони пішли такими як задумав
Їх мовець, що в яскраву ночі суть,
Їх видумав і не промовив,
Лишаючи собі їх тяжку путь.
І не були травмовані ким іншим,
Не використані чи проти, а чи за
Лишилася у них яскрава іскра,
Слова, очищенні від зайвого лайна.
Їм би нести освітлення у душі,
Ласкати милозвучністтю серця,
Але їх мовець не промовив гучно,
І тихо вже не вимовить, бо їх уже нема!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797762
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2018
автор: Андрій Толіч