На березі червня виходжу з човна́,
Прямуючи далі з безцінною ношею.
А липень сміється привітно з коня –
І в степ золотий полетіти запрошує.
Ніхто не спитає, чи важко пливла,
Чи весла-чересла тонкі не зломилися.
І що із собою в сакви узяла,
Щоб легко нести і в путі пригодилося?
Немає пропащого жодного дня,
Що доля гаптує шляхами хрещатими.
Не довго гадаю – подайте коня!
Там серпень мене молодий зустрічатиме...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797771
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2018
автор: Ніна Третяк