Просинайся!
Гей просинайся! Не спи!
Я це ти! Тільки трішки з майбутнього,
Незабутнього і хмільного…
Самого-самого майбутнього
Могутнього.
Просинайся! Не спи!
В нас є пару хвилин…
Я тобі розкажу цікаве.
Ласкаве.
Можливо щось запитаєш?
Хоча ти сама давно знаєш,
Але йдеш інакше.
Радше не зраджуй собі!
І ходи лиш від серця
Не сердься! Я хочу тобі сказати -
Тобі треба просто писати
Вірші, що спускаються з неба…
Облиш! Не треба
Десь кращої долі шукати.
Все маєш і будеш мати!
Бо є лиш твоя стежина -
Єдина!
Не спи! Гей-гей! Просинайся.
Від мене в думках не ховайся…
Думки відпускай у простір
Наосліп!
Без сподівань,
Назавжди…
Для правди…
автор Вікторія Скуратовська-Кравченко ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797785
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.07.2018
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко