Поселю у душу я добра криничку,
Пов"яжу у косу я любові стрічку.
Водиця джерельна - пити, не напитись,
Хто скуштує, буде у злагоді жити.
Із віри й надії теж сплету віночок,
Хай полум"яніють квіти щастя в ньому,
Та кохання ватра в серденьку палає,
А ще світла радість без кінця і краю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798175
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.07.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський