В потилицю так моторошно дихає війна.
Прислухайтесь - почуєте зубів сталевих скрегіт
Гадаєте вас особисто не торкне вона?
Врятує непричетності веселий регіт?
Е ні! Те стерво не відступить, не мине,
Отрутою байдужості просочиться в повітря.
Й чекатиме підступно поки люд засне,
Аби встромить холодне поміж ребер вістря.
Єднатись варто нам, не шкодувати сил,
За руки міцно взятися ліворуч і праворуч
Ряди зімкнуть, бійцям створивши тил
Надійний. Пам'ятати - війна поруч...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798246
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 05.07.2018
автор: Ірин Ка