Схід сонця висвітлив покоси —
В них сплять натруджені джмелі,
В туманних мріях тануть роси
І струшують свої жалі
В круті яри, що між полями
Покорчились, мов ті вужі,
З польоту птаха, — наче плями,
Де сонце стало на межі.
Лоскоче вітер свіжі віти,
Від сну розпушує траву,
В сукенки модні вбрались квіти,
Шукають мавку польову.
Рожевий котиться серпанок
У позолочений сувій.
Пташиним хором сонце-ранок
Підсилює безмежність мрій.
6/07/18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798472
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2018
автор: Lana P.