ПринЕсла бабця в храм на стіл редиску,
Ще й суне панотцю під ніс записку,
А у записці гривнами п’ятірка
І почерком мілким "корова Вірка".
Перехрестився пастир за корову
І спрямував до бабці тиху мову:
-Я вам, бабусю, чесно обіцяю,
Що вашій Вірці "Многа літа" заспіваю,
Але як здохне, то вже мушу попрохати -
Не заставляйте "Вічну пам’ять" їй співати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798491
Рубрика: Гумореска
дата надходження 07.07.2018
автор: Протоієрей Роман