[i]Я буду просити Бога, щоб він протримав моє життя до перемоги над Москвою.[/i]
[b]Левко Лук’яненко[/b]
Здавалося б, не так багато
Просили Господа, та враз
Вогонь життя, вогонь завзяття
Від долі поклику загас.
Палаючи задля свободи
У тернах і знущань імлі,
Ні муки, ні “тюрма народів”
Вогонь згасити не змогли.
Усе віддаючи до краплі
Своїй Укра́їні, своїй,
Завжди здавалося – Ви здатні
Цій вірі дати височінь.
І так було, і вже минали
У незалежності роки́,
Ви далі вірили, Ви знали –
Свобода ще віддалеки́.
У боротьбі за Україну,
Осяяну своїм життям,
Ті найсвітліші душі гинуть,
Яким лиш па́м’ять – вороття.
Так, Ваш вогонь забрав до себе
Господь у цей тривожний час.
Та Ви побачите ще з неба
Як перемога здобула́сь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798560
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.07.2018
автор: Oleg Kolibaba