На ромашку сонечко присіло-
Помаранчик, в цяточку, малий,
Його сонечко запестило , пригріло
І проспав той помаранчик день цілий
Гей, прокинься, сонечко маленьке,
Станеш ти обідом для пташат!
Он дивися, скільки їх - силенна,-
Геть усі голодні і пищать
Забирайся дальше від гніздечка,
Розпросторуй крильця і лети
Ти не коник, що трима вуздечка
І квіткові - всі твої світи
Ну ж бо, помаранчику, здіймайся
На луги, де квіти в повен ріст,
Де нема гніздечок, відсипайся
Де нема дерЕвець-птахам піст
Я чекатиму на тебе тут щоднини,
Не лякайся , ось тобі рука.
Не прийду лише у час я зливи,
Бо матуся в мене боязка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798568
Рубрика: Дитячі віршики
дата надходження 08.07.2018
автор: Надія Карплюк-Залєсова