А ти зможеш мене кохати
Др тих пір, поки буде небо?
Я ти зможеш мене чекати
Сто століть? Чи тобі це треба?
І коли потім пройде часу
Зовсім трішки і буде злива -
Ти покинеш мене. Пробачу.
Й ти пробач, що я є щаслива.
А хотів ти за мене вмерти.
Пам'ятаєш?.. Живеш... Радієш...
І ножем би з душі все стерти...
Та не сила. І що тут вдієш?
Не від мене ти божеволієш...
[youtube]https://youtu.be/JLusn-KlH2o[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2018
автор: Відочка Вансель