"Дармоїдка,- сказала зневажливо
Літній жінці розлючена пані,-
Я щоденно працюю обтяжливо,
Ти маніжишся десь, на дивані.
Чи в маршрутці товчешся удосвіта.
Не пропхаєшся в транспорт. Їй-богу!
Тільки знаєш, що скиглити "ой, біда"
І канючиш в держави підмогу.
Все старе порохно хоче пенсію
І субсидію, пільги і ліки.
Від податків я впала в депресію.
Щоб ви здохли, старі і каліки!
Ну, яка з тебе користь?" - ганьбилася
У маршрутці дебела дівиця.
А старенька лиш сумно дивилася:
"Має рацію ця молодиця".
Так, вона теж була молоденькою
І справлялась з роботою вправно.
Постаріла дочасно. Подейкують:
"Син єдиний загинув безславно."
І хотіла б, напевне, трудитися,
Тільки неміч - не любляча тітка.
Ой, як гірко, повірте, змиритися
З тим докором лихим:"Дармоїдка".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798598
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.07.2018
автор: Leskiv