***

Чи  урветься-таки  терпець?
Чи  приречені  на  терпіння?..
(Що  ж,  терпіти  -  святе  уміння!)
Та  чи  можна  спасти  насіння,
Як  із  кореня  -  гниль-рубець?

Хто  ж  горітиме  без  вогню?
Може,  тлітиме  десь  іскрина,
Та  без  полум'я  -  сиротинна...
А  у  серці  зросла  тернина
І  виплоджує  гріх-брехню.
...........
Відшліфує  рубці  життя...
Час  відсіє  обман-полову,
Зродить  бруньку  нову,  здорову  -
Запалає,  розквітне  знову
Доля  радісним  вишиттям!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798599
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.07.2018
автор: РОЯ