Я завжди вдягаюсь в темне, якщо мені доводиться ходити пізно вночі. Не те щоб я міг передбачити кожну свою затримку на роботі, але більшість з них стається в п'ятницю. Тоді я повертаюсь додому пізно. І тоді я вдягаюся в темне.
Так сталося і того дня. Я в чорній сорочці і джинсах йшов вулицею, коли помітив знаки. Не дорожні, не якісь там малюнки. Я звертав увагу на дрібниці. В парку на лавках нікого не було. Найближчий круглодобовий магазин привітав вимкненою вивіскою. Не зважаючи на літню спеку всі вікна квартир на першому поверсі були закриті. І взагалі, в найближчій багатоповерхівці було надто багато темних вікон, немов всі так рано лягли спати.
У п'ятницю, коли я вдягаюся в темне. Згасли ліхтарі. Не заморгали- просто вимкнулись всі разом. Мабуть, пропало світло. Від найближчих смітників запахло гниллю. Завібрував телефон. Хто дзвонить так пізно? Рука сама потягнулася до кишені. Запах посилився. Позаду хтось йшов, я точно почув його акуратні кроки. Телефон зачекає. Крадеться? Здалося? Я пришвидшився. Як же мало світла. Жодної машини.
До мого будинку не так вже й далеко, якщо знати короткий шлях- стежку між гаражами. Ні, за мною точно хтось йде- за спиною по плитці точно хтось ступав. Здавалося, я чув його дихання. Я збільшив темп. Знову запах. Незнайомець не відставав. Може він просто кудись спішить? Може не за мною? Ось і стежка. Повертаю... Звук ходьби по плитці зник. Значить, він також йде до гаражів. Значить, за мною. Знову завібрував телефон- цього разу коротко. Це кому ж не спиться?
Наближається. Я побіг. Переслідувач також. Здавалось, що тепер він пересувався на чотирьох.
Стрибок... Зростом вищий від мене на дві голови. Вертикальні зіниці. Велетенська паща з чотирма рядами зубів. Тонкі кінцівки, обтягнуті блідо-рожевою шкірою. Довгі кігті. Куски шерсті по всьому тілу. Без сумніву, це могильний падальник. Я схопив його правою рукою. Той задригався, але було вже пізно- мої зуби впились йому в горло. Створіння не найсмачніше, але краще падальник, ніж бродячі собаки. Вечеря.
Прийшовши додому, я відразу ж закинув одяг в машинку. Плями свіжі, мали б відіпратися.
Якщо мені доводиться ходити пізно вночі, я завжди вдягаюсь в темне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798620
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2018
автор: fire_maroder