Грози наливаються у грона.
Червень набухає і болить.
Сумніви - остання заборона,
літо починається коли.
Серце вибивається із ритму,
кроки викарбовують сліди.
Боже, але як, скажи, любити?
Нам же ліпше світ за очі йти.
Поки цим закрученим маршрутом
виведеш нас, душу відведеш.
Це ж так просто – дихати і бути.
Це ж так легко, це ж так легко, це ж…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798661
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2018
автор: Катка