Ніч тиха, затишна і ніжна, й місячна,
Садки неначе в соннім забутті.
ЇЇ хода так обережна! Лисяча.
А місяць промені ллє золоті.
Затихли цвіркуни і тишу слухають,
Годинник північ вже відрахував.
Лиш їжачки в траві тихенько шурхають
Й нечутно подих ночі пульсував.
Приходять в ніч таку безсоння й спогади
І юність усміхається здапя.
І зустрічається знов погляд з поглядом...
І лине крик прощальний журавля...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798684
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2018
автор: Радченко