НЕ ЗАБУТИ НАМ ТІ РОКИ…

Якось  швидко  промайнули
Роки  пречудові,
Коли  радість  була  з  нами,
Й  всі  були  здорові…
                                     Усе  гарне…А  ще  сонце,
                                     І  безхмарне  небо,
                                     Тож  раділо  кожне  серце,
                                     Все  було,  як  треба…
Працювали,  як  співали,
І    втоми  не  знали
У  стосунках  протікали,-
Струминки  між  нами…
                                     І  обличчя  наші,  й  очі
                                     Усміхались  долі…
                                     Мрії  і  думки  пророчі
                                     Плескали  в  долоні…
Нам  світилися  світанки,
Й  вечори  чудові,
І  співали  колисанки
Ночі  веселкові…
                                     Хоч  турбот  нам  вистачало,
                                     Ми  не  нарікали…
                                     Все  зробити  ми  встигали,
                                     Хоч  й  не  досипали…
І  вітри  нас  не  схиляли,
Не  глушили  сойки,
Хоч  і  стомлені  бували,
Танцювали  гопки…
                                       Молоді,  дужі,  здорові,
                                       Сил  в  нас  вистачало,
                                       В  кожнім  русі,  в  кожнім  слові,
                                       Музики  звучали…
Відспівало,  відлетіло,
А  дещо  й  приснилось…
І  хоч  все  давно  минуло,
В  пам’яті  лишилось…
                                     Не  забути  нам  ті  роки,
                                     Роки  молодії…
                                     Хоч  стишені  нині  кроки,
                                     Та  не  зникли  мрії…
Мріять  вміємо  й  сьогодні,
Стишуємо  болі,
Є  і  будемо  потрібні
На  життєвім  полі…                                

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798759
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2018
автор: геометрія