Твій одяг — то твій одяг.
Твоє серце — то твоє серце.
Ті, що риштованнями не навкруги
безсмертя,
Недовго потерплять все це…
Твій рушник — це твій рушник.
Твоє відкопане лице — то твоє лице!..
Хто не надбає запаху глибокої чистоти
За милу душу засмердить все це;…
І добре, що вчишся від Богородиці
серцем.
Ти — любиш: а
Павло Апостол —
як? проковтнув 1—й… 8—й… N-й том??
Ви самі себе проб’єте в грудях
і відчуєте — нащо я йду за Христом.
З лицем — лиш за Христом.
05.07.2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798823
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.07.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович