***
Голубе, голубе, ти – символ миру.
Бажано, аби ти був білий.
І тоді знайде́ться для тебе сокира
І катюга до біса умілий!
Тебе потрошити за гроші
Візьмуться волоцюги.
А їхні хазяї хороші
Твій профіль здійму́ть на хору́гви.
Голубе, голубе... а ще, голубко…
Не дивуйтесь: людина дволика:
З наймирнішого у світі кубка
Вип'є кров Чоловіка.
Голубе, голубе. Дурненька пташко.
Жертво природи вінця́!
Людині тісно, людині важко!
Людині не те́рпиться до кінця!
Голубе, голубе. Ти – побілілий!
(Це, певно, од миру!). Хоч був же ти сизий…
А люд преосвічений, а люд звироднілий
В багаття для себе наношує хмизу!
10.VII.2018 р. © А. Тофан
́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798847
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.07.2018
автор: Андрій Тофан