Світанок. Небо, як слізка, чисте,
Без хмар-сукенок, у стилю ню.
Під ним калина, плете намисто,
Махає листом новому дню.
Качат гойдає ставок на хвилі.
Вдяг ліс перуку – статечний пан!
Міцніє липень на волі й силі,
Виводить сонце на перший план.
Складає вітер музичну п’єсу,
Кладе на ноти пісні птахів.
Співає обшир подячну месу
Творцю водоймищ і берегів.
Палає око, мов свічка з воску.
Радіє серце, бо б’є в нутрі.
Печуться думи в гарячім мозку,
Немов в олії картопля фрі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)