на польотах нема тебе ніби-то
зронено жаль
не ятрить тебе земнозернисте
відкорковує даль
за спіраллю спіраль
тільки свіжість іскриста
радість – блиск – а нарешті ми тут
ех осяйний небесний апостоле
Павле!!
вип'ємо заповітрену
піснею крил висоту!!
ця робота несе – але й палить
святий голод по Богу і небу!
і гірна печаль!!
я тепер враз прийшов –
в незумисне
відкорковую даль
за спіраллю спіраль
серце повне і чисте
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798916
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.07.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович