У мирській суєті, якщо десь загублюсь,
Чи то доля вже так пожартує,
У безмежні світи я тоді подивлюсь,
Де все зорі і бачать і чують.
Я попрошу зорю, щоб тебе віднайти,
Чи промінчиком звістку послати.
Із безмежжя шляхів, щоб могла тільки ти,
Ту єдину стежину шукати.
В чистім полі шукай і в дрімучому лісі,
На високій горі і у морі бурхливім.
Чи у тихім селі, чи у шумному місті,
Тільки ти відшукай і ми будем щасливі.
Якщо любиш - шукай, якщо віриш - знайдеш,
Не завжди легко щастя приходить.
Нехай щастя тоді наше буде без меж,
Як те небо безкрайнє, коли сонце заходить.
Якщо поряд іти, то по нашій стежині,
Коли двоє – одне, тоді нам не згубитись,
Якщо мрії й думки, і бажання єдині,
То не зможе ніщо нас обох розлучити.
8 – 10.09.2002р.(Михайло Чир)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2018
автор: Михайло Чир