Ось приказок різних у світі багато існує.
Але, як на мене, повчальною лиш одна є:
У оці чужому помітно тобі волосину,
У власному оці, звичайно, нічого немає
(Хоча може бути насправді там ціла дровина).
Тому, якщо бачиш в людині якійсь гнилизну,
І зовсім не можеш побачити в ній білизну́, –
Усе в цьому світі можливо, як кажуть, «to be».
Шукай гнилизну в першу чергу в самому собі.
P.S. Згадай в своїй пам’яті, де завинив, перед ким.
Відчуй невимовну збентеженість від фрустрації.
Звичайно, зі смертних ніхто не назветься святим.
Нехай необхідна спливатиме ситуація.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2018
автор: Ірина Морська