Баба Ганя в нас моторна,
Не присяде ні на мить,
Зранку все переробила,
Внука Влада уже вчить:
-Двадцять років, хлопче, маєш,
А дурний, як отой пень,
За комп'ютером бездумно
Ти проводиш день у день.
Сидиш в замкненому крузі
(Хоч немає тут вини),
Назбирав дівиць у друзі,
Ти ж не знаєш, хто вони?
Тобі, може, і не сниться,
Що дівуля отака
Може буть якась п'яниця
І шукає простака!
-Ви - віджиле покоління,
І програма в вас не та,
Бо Вконтакті, чи в Фейсбуці
Ви, бабусю, - темнота.
Просто, вам не зрозуміти,
Бо тут техніка складна,
В вас освіта - вісім класів
І така ви не одна...
Ще у вас є дурна звичка -
Обзивати всіх зірок,
Там одна лиш Полуничка
Варта десятьох дівок!
Баба Ганя завагалась
(Розказати саме час),
Тоді Владику призналась:
-Вибрики бувають в нас.
Маєм ми погані звички,
Кожна фея - то змія!
Ота Ляля Полуничка -
То, насправді, була я!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799258
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2018
автор: Катерина Собова