Сам на сам із совістю

Не  звинувачую  нікого.
Ви  гарні  люди!  Я  -  слабкий!
Пробачте  всі,  заради  Бога
За  те,  що  я  сумний  такий.
Від  серця  всього  вибачаюсь,
За  те,  що  часто  вам  брешу.
Коли  так  широко  всміхаюсь,
Насправді  в  горлі  ком  ношу.
Душа  ховається  за  хамством
І  я  не  хочу  цього  рабства!
Та  лізе  в  голову  сумне!
Навчіть  сміятися  мене!
Надайте  поміч  брехуну,
А  я,  клянусь,  не  обману!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799273
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2018
автор: Сова